Як зазначається, падіння інвестицій відбувалося протягом року: у I кварталі вони зростали на 6,5%, а у II–IV кварталах спостерігалося поступове зниження – відповідно на 1%, 4,3% і 5,3%.
Міністр економічного розвитку РФ Максим Решетников попереджав, що сповільнення економіки та зниження інвестицій є “платою за зниження інфляції”, яку регулює Центральний банк високими ставками. Аналітики пояснили, що високі ставки роблять вигіднішим тримати гроші на депозитах, а не вкладати у виробництво.
До високих процентних ставок додається прагнення держави обмежити інвестиції, аби врятувати бюджет. В результаті, частка власних коштів в інвестиціях в основний капітал минулого року виявилася максимальною за історію спостережень (крім 1997 р.) – майже 59%. Зворотний бік медалі – це перше за багато років зниження інвестицій у основний капітал у реальному вимірі.
Міністерство економічного розвитку очікує, що у 2026 році інвестиції скоротяться ще на 0,5%.
Зниження інвестицій відбулося переважно у транспорті, будівництві та деяких видобувних галузях – насамперед у вугільній та нафтово-газовій. Водночас виробництво спецтехніки, хімічна та фармацевтична промисловість зберігали високий рівень інвестицій.
Скорочення інвестицій стало однією з причин падіння імпорту, особливо машин, обладнання та транспортних засобів, який знизився на 7,7%. Тут одна із мотивацій – проблеми з обслуговуванням імпортного обладнання. Щоб уникнути їх, підприємства намагалися закуповувати російське.
Інвестиціям це не допомогло, оскільки збільшилася частка вкладень у житлові будинки та об’єкти інтелектуальної власності, тоді як у машини та обладнання – знизилася.
Близький до Кремля аналітичний центр ЦМАКП оцінював пропозицію інвестиційних товарів у грудні в 88% від рівня середини 2024 року. Це лише на 4% більше за антирекорд минулих п’яти років, встановлений у II кварталі 2022 року як наслідок запровадження санкцій, зазначає ЦМАКП.
Нагадаємо, ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП.
Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном