У травні 2025 року російський морський експорт нафти впав на 7%, танкерами G7+ транспортували майже половину цього експорту (54%).
Про це йдеться у звіті Центру досліджень енергетики та чистого повітря (Centre for Research on Energy and Clean Air).
“У травні 2025 року російський морський експорт нафти впав на 7% в порівнянні з попереднім місяцем, і майже половина (54%) цього експорту була перевезена танкерами G7+. З січня частка G7+ в цих перевезеннях зросла з 35% до 54%, тоді як частка “тіньових” танкерів впала з 65% до 46%”, – повідомляє CREA.
Центр інформує, що щомісячні доходи Росії від експорту викопного палива у травні впали на 3% у порівнянні з попереднім місяцем до 565 млн євро на день – найнижчого показника з моменту вторгнення.
Імпорт російського вугілля в Індію зріс на 34% у місячному обчисленні – до рекордного рівня, склавши 3,74 млн тонн (686 млн євро).
Здійснюючи у водах ЄС після операції “з судна на судно” (STS), у травні перевезли російської нафти на суму 142 млн євро, що на 55% більше, ніж у попередньому місяці. Танкери G7+ здійснювали 93% цих перевезень, тоді як лише 7% припадало на “тіньовий” флот, йдеться у дослідженні.
Доходи Росії від транспортування сирої нафти трубопровідним транспортом залишилися на рівні 8% у місячному вимірі до 59 млн євро на добу, хоча обсяги залишалися стабільними, повідомляє CREA.
Раніше повідомлялося, що японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil Co. приймає російську нафту, доставлену танкером з чорного списку Міністерства фінансів США та Європейського Союзу.
Агентство Bloomberg вважає показовим те, що вантаж на судні з чорного списку приймає країна “Великої сімки”. І що покупці в усьому світі дедалі легше ведуть справи з Москвою.
Раніше повідомлялося, що уряд Швеції оголосив про посилення нагляду за страховиками іноземних суден для боротьби з так званим “російським тіньовим флотом”. Починаючи з 1 липня Служба берегової охорони і Морська адміністрація Швеції збиратимуть відомості про страхування не тільки тих суден, які заходять у шведські порти, а й тих, що проходять територіальними водами і виключною економічною зоною країни.
Також повідомлялося, що танкери, які беруть участь у ключовій схемі постачання іранської нафти до Китаю, почали зникати з цифрових систем відстеження — це реакція на загрозу американських санкцій, яка змушує учасників торгівлі змінювати тактику, аби зберегти потік нафти.
