Кенія, Зімбабве та Ботсвана домагаються повернення своїх громадян, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон. Водночас ці країни наполягають, щоб їх розглядали як можливих жертв торгівлі людьми, а не лише як військовополонених. Про це повідомляє Bloomberg, передають “Край”.
За даними видання, уряди африканських держав стверджують, що деяких їхніх громадян могли завербувати до російської армії обманом. Чоловікам нібито обіцяли цивільну роботу — зокрема водіями, охоронцями або кухарями, — але згодом вони опинялися на фронті.
Кенія веде переговори про повернення громадян
Міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив, що його країна веде переговори щодо повернення п’ятьох громадян, які перебувають в Україні. За його словами, президент Кенії Вільям Руто вже обговорював це питання з президентом України Володимиром Зеленським.
Мудаваді наголосив, що кенійці повідомляють про вербування під хибними приводами працевлаштування. За його даними, близько 84 громадян Кенії загинули або зникли безвісти під час війни в Україні, ще 34 перебувають у Росії на лікуванні після поранень. Загалом, за його словами, на батьківщину вже повернули 62 кенійців, які брали участь у війні.
МЗС Ботсвани також повідомило про намір повернути одного свого громадянина.
Зімбабве заявило про обман під час вербування
Уряд Зімбабве висловив занепокоєння через практику транскордонного вербування людей під оманливими приводами. У заяві країни йдеться, що деяких новобранців відправляли безпосередньо на фронт без попередньої військової підготовки.
Водночас у заяві Зімбабве прямо не називали ані Росію, ані Україну.
Скільки іноземців перебувають в українському полоні
За даними Bloomberg, в українських таборах для військовополонених перебувають щонайменше 213 іноземців, серед яких 37 громадян африканських країн.
Україна заявляє, що Росія завербувала для участі у війні понад 28 тисяч іноземців зі 135 країн. За українськими даними, більш як 5 тисяч із них загинули, а в полон потрапили громадяни 51 країни.
Росія публічно не визнавала наведених масштабів вербування іноземців і заявляла, що має достатньо людських ресурсів для ведення війни.
Чому виникла суперечка щодо статусу полонених
Африканські уряди прагнуть, щоб їхніх громадян розглядали як людей, яких могли втягнути у війну шляхом обману та експлуатації. Натомість Україна розглядає захоплених учасників бойових дій як військовополонених, що має значення для можливого обміну на українців, яких утримує Росія.
Остаточна оцінка обставин вербування та правового статусу кожної людини залежить від конкретних фактів і відповідних правових процедур. Самі заяви про обман під час працевлаштування не означають автоматичного визнання людини жертвою торгівлі людьми.
